МЕТОДИКА ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ДЖЕРЕЛА РАДІОВИПРОМІНЮВАННЯ ЗА ОДНИМ ПЕЛЕНГОМ
DOI:
https://doi.org/10.58254/viti.8.2025.07.96Ключові слова:
електронна підтримка, ситуаційна обізнаність, радіоелектронна розвідка, джерело радіовипромінювання, пеленг, втрати, локалізаціяАнотація
Вступ. Вирішення задач локалізації та відображення районів ймовірного місцезнаходження джерел
радіовипромінювання в зоні бойових дій є сьогодні ключовими функціями будь-якої системи ситуаційної
обізнаності та електронної підтримки. Ситуація за якої значний обсяг інформації, що реєструється
відповідними засобами виявлення, просто не використовується і призводить до різкого погіршення якості та
достовірності роботи відповідних систем.
Проблематика. Відсутність механізмів ефективної утилізації інформації від засобів виявлення за умов
наявності обмеженої кількості даних про виявлене джерело радіовипромінювання.
Мета. Розробка підходу до визначення місцезнаходження джерела радіовипромінювання в умовах
відсутності достатньої для здійснення тріангуляції або трилатерації обсягу інформації від засобів виявлення.
Матеріали й методи. В роботі проведено аналіз сучасних методів та підходів до виявлення руху та
положення джерел радіовипромінювання в основу яких покладено принцип пасивного радіочастотного
спостереження на базі прийому та аналізу існуючих електромагнітних сигналів у навколишньому середовищі.
Для оцінки ймовірного значення потужності випромінювання використано загальновідому модель
розповсюдження радіохвиль у вільному просторі, а також підхід, що базується на застосуванні накопичення
статистичних даних про стріангульовані джерела радіовипромінювання.
Результати. Уперше поєднано підхід пеленгаційного спостереження з оцінкою ймовірного значення
потужності випромінювання, що базується на моделі поширення сигналу у вільному просторі та накопиченні
статистичних даних про раніше локалізовані джерела. На основі запропонованого підходу розроблено методику
визначення місцезнаходження джерела радіовипромінювання за одним пеленгом.
Висновки. Представлена методика може бути використана для реалізації окремих компонентів систем
ситуаційної обізнаності, які базуються на застосуванні даних, що надходять від різноманітних засобів
електронної підтримки.
