ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ НАДІЙНОСТІ ДЕШИФРУВАЛЬНИКА ПУНКТУ ДИСТАНЦІЙНОГО ПІЛОТУВАННЯ

Анотація

В умовах збройної агресії з боку російської федерації проти України, яка переросла у повномасштабне
військове вторгнення 24 лютого 2022 року, виникає найбільша загроза національній безпеці, оскільки мова йде
про знищення української державності. Як засвідчив досвід підготовки та проведення розвідувальних операцій
Збройними силами України під час широкомасштабного вторгнення збройних сил російської федерації на
територію нашої держави, застосування безпілотних літальних апаратів І класу засвідчило ефективність
їх використання, що актуалізувало питання підвищення ефективності збору розвідувальної інформації за їхньою
допомогою.

Ключову роль в роботі безпілотного літального апарата першого класу відіграє дешифрувальник
дистанційної пілотажної станції. Від його ефективності залежить якість роботи засобів повітряної розвідки.
У статті розглянуто основні показники надійності оператора людино-машинної системи. Проведено аналіз
існуючих методів контролю оператора людино-машинної системи, який показує, що показник його
працездатності не вимірюється, а визначається шляхом моніторингу його функціонального стану з подальшою
оцінкою показників працездатності.

Виходячи з результатів аналізу, встановлено, що застосування теорії нечітких множин та згортки за
нелінійною схемою компромісу в задачах оцінки ефективності людино-машинних систем надає змогу
ідентифікувати стан надійності дешифратора пункту дистанційного пілотування в реальному часі
з урахуванням працездатності людини та ефективності роботи обладнання.

Розроблено інформаційну систему оцінювання надійності дешифрувальника пункту дистанційного
пілотування, в основу якої покладена узагальнена математична модель у вигляді багаторівневого ієрархічного
дерева логічного висновку, що відображає класифікацію показників та проміжні оцінки. Корінь дерева відповідає
результату оцінювання, а вершина оцінювання – показникам надійності пункту дистанційного пілотування.
Сам процес ґрунтується на математичному апараті нечіткої логіки та здійснюється з використанням
доступної експертної інформації у вигляді логічних правил “ЯКЩО – ТО”, що пов’язують нечіткі терми
показників надійності пункту дистанційного пілотування і результат оцінювання.

Надійність отриманих даних досягається шляхом формування нечіткої бази знань з використанням
нечітких термів, які враховують специфіку процесу отримання розвідувальної інформації на віддалених пунктах
пілотування.

Посилання:

1. Пількевич І. А., Лобода Р. І., Мірошніченко С. І. Аналіз шляхів забезпечення ефективності
   добування розвідувальної інформації за допомогою БпАК І класу // Проблеми створення,
   випробування, застосування та експлуатації складних інформаційних систем: зб. наук. пр. Житомир:
   ЖВІ, 2023. Вип. № 25 (ІІ). С. 4–19. Інв. 5427 дск.
   2. ДСТУ 2860–94 Надійність техніки. Терміни та визначення. Наказ Держстандарту України
   № 333 від 28 грудня 1994 р.
   3. ДСТУ 2861–94 Надійність техніки. Аналіз надійності. Основні положення. Наказ
   Держстандарту України № 310 від 08 грудня 1994 р.
   4. ДСТУ 2863–94 Надійність техніки. Програма забезпечення надійності. Загальні вимоги.
   Наказ Держстандарту України № 310 від 08 грудня 1994 р.
   5. Дячук О. А., Фуртат Ю. О. Проблема надійності при участі людини-оператора в процесі
   прийняття рішень по керуванню об’єктами енергетики // Математичне та комп’ютерне моделювання.
   Серія: Технічні науки. Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет
   імені Івана Огієнка, 2020. Вип. 21. С. 61–75. URL: https://doi.org/10.32626/2308-5916.2020-21.61-75.
   6. Пількевич І. А., Лобода Р. І., Дмитрук В. В., Лобода В. В. Перспективні напрями підвищення
   ефективності функціонування БпАК І класу // Збірник наукових праць “Труди університету”. Київ:
   Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського, 2021. № 2 (165). С. 42–49.
   Інв. 2574 т.
   7. Осієвський С. В., Третяк В. Ф., Кулагін К. К., Власов А. В., Закіров З. З., Кривчун В. І. Метод
   підвищення ефективності функціонування людино-машинної системи за рахунок підвищення якості
   програмного забезпечення системи підтримки прийняття рішень. Грааль науки. № 6. С. 170–181. URL:
   https://doi.org/10.36074/grail-of-science.25.06.2021.029.
   8. Філімонов В. І. Фізіологія людини: підручник. 4-е вид. / В. І. Філімонов. Київ: ВСВ
   «Медицина», 2021. 488 с. ISBN: 978-617-505-851-0.
   9. Токар А. М. Удосконалене ергономічне забезпечення ефективності добування розвідувальної
   інформації на постах радіоперехоплення. Житомир: 20.02.14 – Озброєння і військова техніка. ЖВІ,
   2013. 188 с. Інв. 262 т.
   10. Засядько А. А. Способи спрощення задачі нелінійного програмування на основі
   класифікації обмежень // Системи обробки інформації. Харків: ХНУПС, 2020. Вип. 2 (161). С. 59–70.
   URL: https://doi.org/10.30748/soi.2020.161.07.