МОДЕЛЬ РОЗРАХУНКУ КІЛЬКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХИСТУ КРИТИЧНОГО ОБ’ЄКТА ІНФРАСТРУКТУРИ ВІД УДАРІВ БЕЗПІЛОТНИХ АВІАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ

Автор(и)

  • Радченко М. М. Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут https://orcid.org/0000-0002-8272-0727
  • Шаповал В. М. Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут https://orcid.org/0000-0003-4637-9362
  • Терещенко Т. П. Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут https://orcid.org/0000-0002-9659-7897
  • Дикий О. В. Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут https://orcid.org/0000-0001-7327-8589

DOI:

https://doi.org/10.58254/viti.3.2023.10.81

Ключові слова:

інтенсивність атак, кількісні показники ефективності, час відновлення, час нормального функціонування, критичний об’єкт інфраструктури, система захисту від БпАК

Анотація

Зростання потенційних можливостей застосування безпілотних комплексів, які призначені виконувати бойові завдання в повітрі, на землі, на/під водою, ніж будь-коли раніше веде до збільшення загроз для оборонного ландшафту учасників сил оборони. Це стає причиною зростання швидкими темпами інтересу до технологій, які знешкоджують загрози подібного типу. Для сторони, яка захищає критичний об’єкт від повітряного нападу з боку безпілотного авіаційного комплексу (або групи) завжди актуальне питання гарантованої ефективності або економічної співмірності способів захисту від низько-вартісних атак, які можуть здійснюватися такими комплексами.

Процес функціонування критичного об’єкта інфраструктури, який містить у своєму складі розгорнуту систему захисту, пункт керування та підсистеми з критичним обладнанням, через які здійснюється загальне цільове призначення цього об’єкта, пропонується описувати за аналогією з моделлю процесу функціонування відновлюваної системи з обмеженою надійністю елементів. Для кількісної оцінки пропонується взяти комплексний показник надійності функціонування відновлюваної системи.

Отримані показники для кількісної оцінки ефективності захищеності критичного об’єкта інфраструктури від повітряних атак в подальшому будуть конвертуватися в конкретні пропозиції для осіб, які приймають рішення щодо підбору засобів необхідних видів протидії безпілотним авіаційним комплексам для нарощування системи захисту, і які вимагаються для обґрунтування фінансово-економічних затрат при здоланні такого типу загроз.

Напрямками подальших досліджень з метою забезпечення заданих показників захисту критичного об’єкта інфраструктури стане методика розрахунку резервування засобів захисту.

Посилання

  1. Кваша Т. К. Світові наукові та технологічні тренди у сфері забезпечення національної безпеки / Т. К. Кваша. Київ: УкрІНТЕІ, 2019. 107 с. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/innovatsii-transfer-tehnologiy/2021/09/30/Svitovi.nauk.tekhn.trend.sfer.zabezp.nats.bezp-2019.30.09.pdf (дата звернення: 27.03.2023).
  2. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про Стратегію національної безпеки України»: Указ Президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020. URL: https://www.president.gov.ua/news/volodimir-zelenskij-zatverdiv-strategiyu-nacionalnoyi-bezpek-63577 (дата звернення: 27.03.2023).
  3. Щодо розвитку виробництва безпілотних роботизованих систем на основі державно-приватного партнерства: аналітична записка // Національний інститут стратегічних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/nacionalna-bezpeka/schodo-rozvitku-virobnictva-bezpilotnikh-robotizovanikh-sistem-na (дата звернення: 27.03.2023).
  4. Коваленко С. П. Методика розрахунку ефективності прикриття наземних сил підрозділами ППО при веденні локальних конфліктів/ С. П. Коваленко, А. Ф. Волков, С. І. Корсунов // Збірник наукових праць Національної академії Національної гвардії України. 2021. Вип. 1. С. 12–23. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ znpavs_2021_1_4 (дата звернення: 27.03.2023).
  5. Лезік О. В. Розробка рекомендацій командиру підрозділу ППО з підвищення оперативності розрахунку вогневих можливостей підрозділу в умовах оборонного бою / О. В. Лезік, Г. А. Левагін, А. Ф. Волков, М. В. Мужук, В. Ю. Лукашов, М. В. Шевченко // Системи озброєння і військова техніка. 2021. № 3 (67). С. 7–18. URL: https://journal-hnups.com.ua/article/download (звернення: 27.03.2023).
  6. ВолковА. Ф. Методика визначення достатнього рівня ефективності бойових дій підрозділу протиповітряної оборони сухопутних військ для збереження боєздатності загальновійськових підрозділів, що прикриваються // А. Ф. Волков, О. В. Лезік, М. В. Мужук, І. В. Гуленов, Д. О. Васильченко / Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2021. № 4 (70). С. 7–14. URL: https://journal-hnups.com.ua/index.php/zhups/article/view/751/649 (дата звернення: 27.03.2023).
  7. Давыденко В. П., Доронин Є. М. Основы военной кибернетики. Ленинград: ЛВВИУС, 1980.314 с.
  8. Жердєв М. К., Лєнков С. В., Креденцер Б. П. Фізичні основи теорії надійності: підручник. Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2008. 215 с. 
  9. Куцаєв В. В., Радченко М. М., Терещенко Т. П. Модель оцінки готовності інформаційно-телекомунікаційного вузла зв’язку в умовах кібернетичних атак // Збірник наукових праць ВІТІ. Київ, 2019. Вип. 3. С. 43–50 URL: https://www.viti.edu.ua/files/zbk/2019/5_3_2019.pdf (звернення: 27.03. 2023).
  10. Вентцель Е. С. Теория вероятностей: учебник для вузов. Москва: Высш. шк., 1999. 576 с.
  11. Куцаєв В. В. Радченко М. М. Методика оцінки кібернетичної захищеності інформаційно-телекомунікаційного вузла // Збірник наукових праць ВІТІ. Київ, 2018. Вип. 2. С. 67–76. URL: https://www.viti.edu.ua/index.php?view=coll_2018_2 (дата звернення: 27.03.2023).
MITIT_3_10

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-20