АНАЛІЗ СИСТЕМ РАДІОЗВ’ЯЗКУ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ЕФЕКТИВНОСТІ

Анотація

У статті розглянуто аналіз систем радіозв’язку за показниками ефективності. Встановлено, що сучасні складні системи радіозв’язку не завжди можуть бути вичерпно охарактеризовані одним показником. Оцінка за декількома показниками є більш повною й більш конкретною та дозволяє охарактеризувати різні властивості системи. Оптимізація системи передачі в цілому, тобто з урахуванням пристроїв кодування й декодування, здійснюється на основі теорії інформації.

Найбільш загальною оцінкою ефективності системи зв’язку є коефіцієнт використання каналу за пропускною здатністю (інформаційна ефективність). Для забезпечення заданої швидкості передачі інформації та заданої вірогідності доводиться витрачати деяку потужність сигналу і займати певну смугу частот у каналі зв’язку. Яка потужність і яка смуга частот при цьому знадобиться, залежить від системи зв’язку, що використовується.

Ефективність системи передачі інформації оцінюється коефіцієнтом використання потужності сигналу (енергетичною ефективністю) і коефіцієнтом використання смуги частот каналу (частотною ефективністю). Підвищення частотної ефективності вимагає збільшення енергетичних витрат (зниження енергетичної ефективності).

При високих вимогах до вірності передачі доцільним стає застосування завадостійких кодів, які дозволяють підвищити енергетичну ефективність в обмін на зниження питомої швидкості передачі інформації. Одночасна вимога високої швидкості та вірності передачі інформації в умовах обмеженого частотного і енергетичного ресурсу може бути виконана при спільному використанні багатопозиційних сигналів і потужних завадостійких кодів.

Для оцінки енергетичної ефективності систем радіозв’язку доцільно застосовувати коефіцієнт використання потужності сигналу. Переваги підвищення енергетичної ефективності очевидні: мінімізація потужності випромінювання передавача, покращення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, підвищення прихованості передачі інформації, мінімізація енергоспоживання.

Посилання

1. Скляр Б. Цифровая связь. Теоретические основы и практическое применение. Москва: Вильямс, 2003. 1104 с.
2. Кувшинов О. В., Лівенцев С. П., Лежнюк О. П., Міночкін А. І., Могилевич Д. І. Теорія електричного зв’язку: підруч. Київ: ВІТІ НТУУ „КПІ”, 2008. Ч. 2: Основи теорії завадостійкості, кодування та інформації. 286 с.
3. Борисов В. И. и др. Помехозащищенность систем радиосвязи с расширением спектра методом псевдослучайной перестройки рабочей частоты. Москва: Радио и связь, 2000. 384 с.
4. Шишацький А. В. Розвиток інтегрованих систем зв’язку та передачі даних для потреб Збройних Сил / А. В. Шишацький, О. М. Башкиров, О. М. Костина // Озброєння та військова техніка. Київ: ЦНДІ ОВТ ЗС України, 2015. № 1 (5). С. 35–40.
5. Толюпа С. В. Аналіз методів оцінки багатопроменевого каналу зв’язку / С. В. Толюпа, Т. Г. Гурський, О. І. Восколович // Збірник наукових праць „Вісник ДУІКТ”. 2011. Вип. 2. С. 21–27.
6. Воронин А. М. Многокритериальный синтез динамических систем. Київ: Наукова думка, 1992. 160 с.
7. Брахман Т. Р. Многокритериальность и выбор альтернатив в технике. Москва: Радио и связь, 1984. 288 с.
8. Герасимов Б. М. Человекомашинные системы принятия решений с элементами искусственного интеллекта / Б. М. Герасимов, В. А. Тарасов, И. В. Токарев. Київ: Наукова думка, 1993. 181 с.
9. Берштейн Л. С. Нечеткие модели принятия решений: дедукция, индукция, аналогия: монография/ Л. С. Берштейн, А. В. Боженюк. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2001. 110 с.
10. Борисов А. Н. Обработка нечеткой информации в системах принятия решений / А. Н. Борисов, А. В. Алексеев, Г. В. Меркурьева. Москва: Радио и связь, 1989. 304 с.